Весна на каналі
Andrii Katiuzhynskyi
Червоне сонце: лагідне, вранішнє Освітить сяйвом день новий, І все давно забуте і колишнє Потоне в вирі нездійсненних мрій. Хитнуться весело смереки віти, Закрутить вітер зронене перо, Весна прийде з Дніпра водиці пити - На землю зелені вкладе тавро. І я радітиму з пустункою-весною, Шукатиму в заплавних луках брід, А пісня жайвора бринітиме струною - Із неба ясного долине-долетить.
2020-12-15 07:49:35
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Дякую, радий, що сподобалося!
Відповісти
2020-12-15 09:39:07
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, завжди приємно, коли хвалять!
Відповісти
2020-12-15 11:14:49
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, для мене головне, що хтось це читає, що я роблю це не даремно!
Відповісти
2020-12-15 13:01:45
Подобається
Інші вірші поета
Ботхісатва Дівчині, яку не передбачити Пасажирка вагону#2 Життєвий шлях складним є для людини
Інші поети
Sharanya Nadar
@AuthorSharanya
Hania K.G.
@ArkCrimson
Katrin Pirs
@katrin_pirs
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2711
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3116