Весна на каналі
Andrii Katiuzhynskyi
Червоне сонце: лагідне, вранішнє Освітить сяйвом день новий, І все давно забуте і колишнє Потоне в вирі нездійсненних мрій. Хитнуться весело смереки віти, Закрутить вітер зронене перо, Весна прийде з Дніпра водиці пити - На землю зелені вкладе тавро. І я радітиму з пустункою-весною, Шукатиму в заплавних луках брід, А пісня жайвора бринітиме струною - Із неба ясного долине-долетить.
2020-12-15 07:49:35
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Дякую, радий, що сподобалося!
Відповісти
2020-12-15 09:39:07
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, завжди приємно, коли хвалять!
Відповісти
2020-12-15 11:14:49
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, для мене головне, що хтось це читає, що я роблю це не даремно!
Відповісти
2020-12-15 13:01:45
Подобається
Інші вірші поета
Момент прозріння Лісова ідилія Що відчуває вільна в небі птиця? Старий самурай
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2029
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2207