Весна на каналі
Червоне сонце: лагідне, вранішнє Освітить сяйвом день новий, І все давно забуте і колишнє Потоне в вирі нездійсненних мрій. Хитнуться весело смереки віти, Закрутить вітер зронене перо, Весна прийде з Дніпра водиці пити - На землю зелені вкладе тавро. І я радітиму з пустункою-весною, Шукатиму в заплавних луках брід, А пісня жайвора бринітиме струною - Із неба ясного долине-долетить.
2020-12-15 07:49:35
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Дякую, радий, що сподобалося!
Відповісти
2020-12-15 09:39:07
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, завжди приємно, коли хвалять!
Відповісти
2020-12-15 11:14:49
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, для мене головне, що хтось це читає, що я роблю це не даремно!
Відповісти
2020-12-15 13:01:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3147
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2509