Весна на каналі
Andrii Katiuzhynskyi
Червоне сонце: лагідне, вранішнє Освітить сяйвом день новий, І все давно забуте і колишнє Потоне в вирі нездійсненних мрій. Хитнуться весело смереки віти, Закрутить вітер зронене перо, Весна прийде з Дніпра водиці пити - На землю зелені вкладе тавро. І я радітиму з пустункою-весною, Шукатиму в заплавних луках брід, А пісня жайвора бринітиме струною - Із неба ясного долине-долетить.
2020-12-15 07:49:35
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Дякую, радий, що сподобалося!
Відповісти
2020-12-15 09:39:07
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, завжди приємно, коли хвалять!
Відповісти
2020-12-15 11:14:49
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, для мене головне, що хтось це читає, що я роблю це не даремно!
Відповісти
2020-12-15 13:01:45
Подобається
Інші вірші поета
Цієї ночі місяць нависає Abandoned villages of Galicia Народження Вейнемейнена Настрій мінор
Інші поети
Алиса Кингсли
@alisa_kingsleigh
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1615
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1658