Засохла абрикоса
Andrii Katiuzhynskyi
Засохла абрикоса попід тином, В напівпорожній пляшці - сухе вино; Один бокал - порожній, другий - наповнений таніном Гірких розлук, які вже випиті давно. Пустий бокал мені сьогодні нагадає Любов, назавжди втрачену тепер; Із самотою я сьогодні випиваю, Сьогодні вільний я від будь-яких химер. Колись і ця величная мореля Зростала швидко, кожен рік цвіла; Тоді було життя її веселим - Плодів вона чимало принесла. Так і моя любов буяла пишно, Але, чомусь кохання відцвело: Віднесло вітром цвіт, запанувала тиша, І все колючим терням поросло. Засохла абрикоса попід тином, В порожній пляшці видне тільки дно; Я розіб'ю бокал - в бур'ян уламки кину Любові гіркої, як це сухе вино. Танін - органічна в'яжуча речовина, що є в вині, чаї і т.д. Мореля - абрикоса
2020-11-30 06:54:45
4
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Можливо і так, але хай в Вашій пам'яті збережуться тільки світлі моменти!
Відповісти
2020-11-30 07:22:09
Подобається
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi Так и э. Коли сум проходе, залишаються тiльки вони. Дякую Вам
Відповісти
2020-11-30 07:25:14
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, зараз виправлю;
Відповісти
2020-12-01 08:20:20
Подобається
Інші вірші поета
Примара любові Палаючий під променями сонця ліс Ода Торові Прийдуть нові творці, нові пророки
Інші поети
Pirania Artist
@Pirania_Artist
NOVATOR
@petruha1307
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2480
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4974