Засохла абрикоса
Засохла абрикоса попід тином, В напівпорожній пляшці - сухе вино; Один бокал - порожній, другий - наповнений таніном Гірких розлук, які вже випиті давно. Пустий бокал мені сьогодні нагадає Любов, назавжди втрачену тепер; Із самотою я сьогодні випиваю, Сьогодні вільний я від будь-яких химер. Колись і ця величная мореля Зростала швидко, кожен рік цвіла; Тоді було життя її веселим - Плодів вона чимало принесла. Так і моя любов буяла пишно, Але, чомусь кохання відцвело: Віднесло вітром цвіт, запанувала тиша, І все колючим терням поросло. Засохла абрикоса попід тином, В порожній пляшці видне тільки дно; Я розіб'ю бокал - в бур'ян уламки кину Любові гіркої, як це сухе вино. Танін - органічна в'яжуча речовина, що є в вині, чаї і т.д. Мореля - абрикоса
2020-11-30 06:54:45
4
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Можливо і так, але хай в Вашій пам'яті збережуться тільки світлі моменти!
Відповісти
2020-11-30 07:22:09
Подобається
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi Так и э. Коли сум проходе, залишаються тiльки вони. Дякую Вам
Відповісти
2020-11-30 07:25:14
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, зараз виправлю;
Відповісти
2020-12-01 08:20:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1744
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5607