Засохла абрикоса
Засохла абрикоса попід тином, В напівпорожній пляшці - сухе вино; Один бокал - порожній, другий - наповнений таніном Гірких розлук, які вже випиті давно. Пустий бокал мені сьогодні нагадає Любов, назавжди втрачену тепер; Із самотою я сьогодні випиваю, Сьогодні вільний я від будь-яких химер. Колись і ця величная мореля Зростала швидко, кожен рік цвіла; Тоді було життя її веселим - Плодів вона чимало принесла. Так і моя любов буяла пишно, Але, чомусь кохання відцвело: Віднесло вітром цвіт, запанувала тиша, І все колючим терням поросло. Засохла абрикоса попід тином, В порожній пляшці видне тільки дно; Я розіб'ю бокал - в бур'ян уламки кину Любові гіркої, як це сухе вино. Танін - органічна в'яжуча речовина, що є в вині, чаї і т.д. Мореля - абрикоса
2020-11-30 06:54:45
4
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Можливо і так, але хай в Вашій пам'яті збережуться тільки світлі моменти!
Відповісти
2020-11-30 07:22:09
Подобається
Velles
@Andrii Katiuzhynskyi Так и э. Коли сум проходе, залишаються тiльки вони. Дякую Вам
Відповісти
2020-11-30 07:25:14
1
Andrii Katiuzhynskyi
Дякую, зараз виправлю;
Відповісти
2020-12-01 08:20:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4849
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10680