Зимовий вечір наодинці
Шепоче за вікном імла...- Яке знайоме слово для тебе - самотність; Вона не добра і вона не зла, Вона вказати може лише на невідворотність. Невідворотність фраз, невідворотність дій, На гірку років втрачених невідворотність; Кричи чи плач, чи тиші порадій...- Але твоя вечірня гостя - невідомість.
2021-01-16 13:51:51
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Velles
Одиночество... как правильно всё сформулировано. Единственное, когда ты смирился с одиночеством, то для тебя всё более мение известно: знаешь, что никто не придёт и ничего не случится. Особенно это касается вечеров.
Відповісти
2021-01-17 18:58:47
1
Andrii Katiuzhynskyi
@Velles Благодарю Вас за комментарий, пусть для каждого одиночество не будет постоянным в этом мире!
Відповісти
2021-01-17 19:02:54
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8988
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4783