Умовна велич людини
Andrii Katiuzhynskyi
Царі природи - нас не переможе Хтось, Знавці безпрограшних вселенських стратегій й тактик; Творець сміється з глибини галактик - Яка смішна Людина в своїй претензії на щось!
2021-02-24 08:15:41
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Andrii Katiuzhynskyi
Хай думають, як кажуть, дурень думкою багатіє!
Відповісти
2021-02-24 09:37:53
Подобається
Andrii Katiuzhynskyi
Чи може стати людина Богом - не знаю, але замінити собою Творця - не може точно!
Відповісти
2021-02-24 09:43:26
1
Інші вірші поета
Хлопчик із санчатами Одна із версій виникнення людства Весняний етюд Мед поезії
Інші поети
Bad Trip
@B1Sod
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8085
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9371