Мить
Химера Зеленоока
Життя людське - це суєта суєт. Ти спробуй зупинись хоч на хвилину. Як вічно неприкаяний поет, Що завше прагне спокою години. Поглянь довкруж, побач красу життя, Зірви з очей полуду сірих буднів. Позбав думки і душу від сміття І врешті-решт вдихни на повні груди. P. S. Навіяно спогадами про нещодавню поїздку.
2018-05-08 17:57:20
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Химера Зеленоока
Угу😊
Відповісти
2018-05-08 18:49:10
Подобається
Інші вірші поета
Вірна Слово Про гординю і потяги Мовні поранення
Інші поети
learner_
@learner_
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4336
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5279