Асимільована муза
Це дівча щоранку ламало собі крила, дивлячись в дзеркало. Малювало на шкірі гримаси, аби схожою стати на інших. А вони, ніби в знак протесту, зростались в мороз і спеку, Не пускаючи в чітко відмірену їй суспільством нішу. Може бути, що вона просто затуляла тій юрбі сонце. Або помахи крил по квартирах пускали протяги. І нажаханий натовп, смішні ватяні правдоборці Узялися виштовхувати її зі свого потяга. І скривавленими долонями вона билась у їхні двері, І благала прости, обіцяючи крил зовсім позбутись, Добровільно хотіла бути стравою на їх вечерях, Аби тільки їй можна було на них схожою бути. Те, чого вона прагла, було справжнісіньким збоченням, Та вони їй допомогли, як нові і надійні друзі... Так Людина убила в утробі своє Відродження, Коли шльондрою стала остання у світі Муза...
2019-05-15 15:59:34
23
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Есмеральда Еверфрі
Ти неймовірно написала)))). Дуже рада, що можу читати твою творчість).
Відповісти
2019-05-20 20:20:50
1
Химера Зеленоока
Відповісти
2019-05-28 16:15:47
Подобається
Химера Зеленоока
@Стефанія Дякую за відгуки, які мотивують😊
Відповісти
2019-05-28 16:16:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2674
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2732