Тобі

Химера Зеленоока

З любов'ю тобі, моє сонце... Тканиною білих фіранок, Забувши про межі пропорцій, Вершково-какаовий ранок Малює хмаринами вірші На неба безкраїй гладіні. А пари закохані пишуть Листи з поцілунків проміння. Вони долітають, доходять Щасливим своїм адресатам. Вони перескакують сходи, Рвучися нагору пасатом Щоб якнайскоріш відповісти, Щоб не застигали в чеканні, Зірвавши терпіння намисто, Ті, в кого в легенях кохання... Назавжди тобі моє сонце... Листи, і засушені квіти У чаї. Всі ночі у році, І зорі, безсонням відкриті. Всі посмішки, сльози, чорнила На білому полі паперу... Всі струни думок, усі сили Я дивом в конверт помістила. Слова з кардамоном і перцем, Душі привідкрите віконце. Назавжди тобі, моє серце, Назавжди тобі, моє сонце...

2019-05-11 12:23:36

13

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Есмеральда Еверфрі

Дуже красиво

Відповісти

2019-05-11 12:43:51

1

Химера Зеленоока

@Есмеральда Еверфрі Merci😊

Відповісти

2019-05-11 12:44:09

Подобається

Химера Зеленоока

@Роман Верлассен Дякую😊

Відповісти

2019-05-11 15:31:02

1

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

2784

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

1708