Тобі

Химера Зеленоока

З любов'ю тобі, моє сонце... Тканиною білих фіранок, Забувши про межі пропорцій, Вершково-какаовий ранок Малює хмаринами вірші На неба безкраїй гладіні. А пари закохані пишуть Листи з поцілунків проміння. Вони долітають, доходять Щасливим своїм адресатам. Вони перескакують сходи, Рвучися нагору пасатом Щоб якнайскоріш відповісти, Щоб не застигали в чеканні, Зірвавши терпіння намисто, Ті, в кого в легенях кохання... Назавжди тобі моє сонце... Листи, і засушені квіти У чаї. Всі ночі у році, І зорі, безсонням відкриті. Всі посмішки, сльози, чорнила На білому полі паперу... Всі струни думок, усі сили Я дивом в конверт помістила. Слова з кардамоном і перцем, Душі привідкрите віконце. Назавжди тобі, моє серце, Назавжди тобі, моє сонце...

2019-05-11 12:23:36

13

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Есмеральда Еверфрі

Дуже красиво

Відповісти

2019-05-11 12:43:51

1

Химера Зеленоока

@Есмеральда Еверфрі Merci😊

Відповісти

2019-05-11 12:44:09

Подобається

Химера Зеленоока

@Роман Верлассен Дякую😊

Відповісти

2019-05-11 15:31:02

1

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1637

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

26

4766