Хроніки Інших
Химера Зеленоока
Як тебе тримає Залізна Рука Города, Ти можеш тільки мріяти про інтермецо. Довкола ставлять в пріоритет брови і бороди, А ти носи у кишені поточене часом серце. А ти пали дешевий тютюн вночі у порталі Затертого до проталин вікна крижаного. На поверх вище банальних людських баталій, На вічність нижче сторінок неба розлогих. Яке їм діло до твоїх початків, завершень, Твоїх ком, крапок і барвистих плям чорнильних? Коли швидше благих вістей надлітає шершень Пересудів, можна констатувати моралі вивих. Та що може змінити одненька точка опори, Коли інших вітром Бог по землі розкидав? А твої паперові міста підмиває море, Доки врешті твоя Атлантида на дно не піде.
2019-01-30 12:46:12
18
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Химера Зеленоока
Merci)
Відповісти
2019-01-30 12:48:52
Подобається
Стренжер
Ех, улюблене "Інтермецо"✨... Гарний вірш👍
Відповісти
2019-01-30 13:25:13
1
Химера Зеленоока
@Стренжер Дякую😊
Відповісти
2019-01-30 17:13:27
1
Інші вірші поета
Митцям Коли янголу розбивають серце... . . . Бійся Бажань
Інші поети
rosbyta_chasha
@rosbyta_chasha
Схожі вірші
Всі
Holy
МОРГАН РЕЙ
Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.
58
4
7915
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3586