Хроніки Інших
Як тебе тримає Залізна Рука Города, Ти можеш тільки мріяти про інтермецо. Довкола ставлять в пріоритет брови і бороди, А ти носи у кишені поточене часом серце. А ти пали дешевий тютюн вночі у порталі Затертого до проталин вікна крижаного. На поверх вище банальних людських баталій, На вічність нижче сторінок неба розлогих. Яке їм діло до твоїх початків, завершень, Твоїх ком, крапок і барвистих плям чорнильних? Коли швидше благих вістей надлітає шершень Пересудів, можна констатувати моралі вивих. Та що може змінити одненька точка опори, Коли інших вітром Бог по землі розкидав? А твої паперові міста підмиває море, Доки врешті твоя Атлантида на дно не піде.
2019-01-30 12:46:12
18
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Химера Зеленоока
Merci)
Відповісти
2019-01-30 12:48:52
Подобається
Стренжер
Ех, улюблене "Інтермецо"✨... Гарний вірш👍
Відповісти
2019-01-30 13:25:13
1
Химера Зеленоока
@Стренжер Дякую😊
Відповісти
2019-01-30 17:13:27
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4094
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10649