Чи часто...
Чи часто ви втрачали ту людину, Що всім була в житті для вас? Чи сиділи з нею не одну годину  Й, спілкуючись витрачали час? Чи все було так бистро, тихо, мирно, Коли вона пішла із вашого життя? Чи боліло терпло і кипіло, Коли її поруч вже, на жаль, нема? Чи в душі у вас все так горіло, Що так палало аж до тла? Чи..? Хоча напевно було, Тут вже питати сенсу нема... Було, напевно, що людиною хворіли, Без неї у вас уже одна лиш пустота. Було, напевно, що ви так любили, А тепер у вас серця, наче вже нема. Були, напевно, сліз довгі ріки  Й життя уже не таке й життя... Було, напевно, що вона була, як ліки Від самотнього й жахливого буття. І раптом світ весь ваш змінився, Усе вже зовсім, як було колись, не так, Наче світ щастя перед вами зачинився І у вашім світі, наче світ погас... І намагались ви, напевно, хоч частинку Тієї людини зберегти в собі, Залишити в серці хоч одну жаринку, Щоб бачити людину уві сні...
2021-07-01 09:05:26
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5520
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9539