Момент
Я полечу за тебе в небо, Якщо потрібно, то впаду. Можливо, так вона і треба, Зустрінемось, можливо, вже в раю... Нехай біжить життя невпинно, Моментик я таки зловлю, Нехай триватиме усе хвилинно, Та встигну я сказать:"Люблю". Ти бережись! Дивися пильно, Щоб болю більше ти не відчував. Не зможе ворог вдарити так сильно, Як рідної людини той удар! Краще оглядайся, в небо подивися, А ніж душу людям відкривай, Щоб у ситуації такій не опинився, Коли сам тим небом зоряним ти став, Прекрасним, сповненим, здавалося б, надії  Й водночас безмежно ще пустим. І сказати я тобі посмію! Нехай із почуттів не буде згарище і дим! До музики й природи є довіра, Вони завжди, як вірний друг, У них знайдеться справжня віра, Лиш застосуй слух і озирнись навкруг... Ну що ж, я вірю в тебе! Краще пильним будь завжди! Таке життя, того й так треба– Залишатись вірним своїй душі. Душа одна, на жаль, у тебе, Не витрачай її на всіх дарма, Пускай у неї тих, кого лиш треба, Тих, без кого у тебе вже нема життя. Тоді, можливо, гармонія наступить в тебе І буде щастя та любов, Та пам'ятай, що пильним бути треба  Один лиш вірний в світі Бог!
2021-02-23 17:47:22
1
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1625
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9412