Вільна

Kristin

Я боролась, терпіла до рання, Хоч тонула у власних сльозах. Намагалась, та бігла остання, Наче все це було на ножах! Та колоті рани так не боліли, Як душевний біль мене далі вбивав, Як за спиною рідні говорили, Як часом у мене дах вітер зривав... Я ж хотіла доброю стати, Покинути свій егоїзм, Та не судилось мені вільно літати, Хтось крила мені підпалив... Та ні! До егоїзму уже не вернуся, І без крил, я – вільна душа, Просто на небо із землі подивлюся, Я стала краща, не така як була. Кожен день я крокую повільно, Скидаючи минулий тягар! Ну ось, я стаю тепер вільна І небо моє вже без хмар! Хоч багато помилок зробила, Та поняття до мене прийшло: Що з минулим я завжди безсила, А з майбутнім на душі вже тепло.

2021-02-27 07:42:44

Інші вірші поета

Шлях Момент Герої не вмирають! Гучна тиша

Інші поети

Sophie

@DilaraAydin10

Cristi Cristi

@cristi_sanchez

Рома Райн

@raynrom

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6139

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2148