k.m.
Зів'яла квітка на моїм вікні, Тонула у рослиннім вічнім сні. Її опале змучене волосся, Вітрами з підвіконня понеслося... Зелені руки засихали від знемоги, Але не знають вже вони тривоги. І ароматами вона зітхала, Вологи краплю увесь час чекала. За кілька днів упала у вазоні, Вдивляючись у глибину безодні. Прощалася зі світом рідним, милим, Збирала на прощання ті всі сили. Зів'яла квітка на моїм вікні, Тонула у рослиннім вічнім сні. Але судилося з зернятка відродитись, Життя нового, мов води, напитись.
2021-01-24 17:30:55
2
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2235
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9015