Arbitrium
Зостанься у душі, І не тікай ти з відусіль. Не утікай від себе, Від своєї болі. Все одно наздожене, Дасть у серце і втиче. А серце, як драже Трісне громом, Розпадеця напівколом І покотиться додолу. Є рішення просте, Проте, доволі не стійке — Біль перехопити, Перенаправити, відбити. Не тікати, і ні, не забувати, Пам'ятати й помилки вивчати. Біль розстане й потече, Як крохмалисте жиле, Й не потурбує вже. Тож зостанся у душі, І не тікай із відусіль, Не утікай від себе Від своєї болі, А кинь цю жижу долі І йди далі по дорозі. (Arbitrium – з лат. рішення)
2020-04-08 18:34:22
8
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1047
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2380