Arbitrium
Зостанься у душі, І не тікай ти з відусіль. Не утікай від себе, Від своєї болі. Все одно наздожене, Дасть у серце і втиче. А серце, як драже Трісне громом, Розпадеця напівколом І покотиться додолу. Є рішення просте, Проте, доволі не стійке — Біль перехопити, Перенаправити, відбити. Не тікати, і ні, не забувати, Пам'ятати й помилки вивчати. Біль розстане й потече, Як крохмалисте жиле, Й не потурбує вже. Тож зостанся у душі, І не тікай із відусіль, Не утікай від себе Від своєї болі, А кинь цю жижу долі І йди далі по дорозі. (Arbitrium – з лат. рішення)
2020-04-08 18:34:22
8
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12001
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2027