Arbitrium
Kruhitka Dobro
Зостанься у душі, І не тікай ти з відусіль. Не утікай від себе, Від своєї болі. Все одно наздожене, Дасть у серце і втиче. А серце, як драже Трісне громом, Розпадеця напівколом І покотиться додолу. Є рішення просте, Проте, доволі не стійке — Біль перехопити, Перенаправити, відбити. Не тікати, і ні, не забувати, Пам'ятати й помилки вивчати. Біль розстане й потече, Як крохмалисте жиле, Й не потурбує вже. Тож зостанся у душі, І не тікай із відусіль, Не утікай від себе Від своєї болі, А кинь цю жижу долі І йди далі по дорозі. (Arbitrium – з лат. рішення)
2020-04-08 18:34:22
8
0
Інші вірші поета
Безліч і один 40,000 Ну що ти дивишся на мене Бридко
Інші поети
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Макс Фолс
@pr_mikhailovich
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1935
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840