Arbitrium
Kruhitka Dobro
Зостанься у душі, І не тікай ти з відусіль. Не утікай від себе, Від своєї болі. Все одно наздожене, Дасть у серце і втиче. А серце, як драже Трісне громом, Розпадеця напівколом І покотиться додолу. Є рішення просте, Проте, доволі не стійке — Біль перехопити, Перенаправити, відбити. Не тікати, і ні, не забувати, Пам'ятати й помилки вивчати. Біль розстане й потече, Як крохмалисте жиле, Й не потурбує вже. Тож зостанся у душі, І не тікай із відусіль, Не утікай від себе Від своєї болі, А кинь цю жижу долі І йди далі по дорозі. (Arbitrium – з лат. рішення)
2020-04-08 18:34:22
8
0
Інші вірші поета
Пів години Коли можна без зайвих слів Прогулянка до школи Костенко, Франко, Українка, Шевченко...
Інші поети
papa emmanuel
@papa_emmanuel
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1281
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3667