Знову нічого не знаю
Не знаю втратив себе, чи знайшов, В руці серце, качаю по венах кров. Сьогодні було досить сумно Й на душі якось безлюдно, Та й взагалі, коли скінчиться пошук? На відповіді не вистачає рук... Не знаю, не знаю та не знаю я! Ця зірка, вона вже не моя! Важко написати й одного вірша... Й нащо це пишу? Повна дурня... Місяць сьогодні у цілковитій повні, Здається він у нічному полоні, Здається ми з ним трохи схожі. Моя воля, також чужа, як завжди. Кожного разу молю:«Місяце, зажди» Воля б його лишався б зі мною На віки, до мого скону, Але все повторюється...Знову. Знову нічого не знаю, Знову рукою серце качаю, Знову клятого місяця чекаю, Знову знаходжу чи втрачаю. Не знаю. Згасаю...
2020-04-12 23:16:24
11
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1399
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1277