Знову нічого не знаю
Не знаю втратив себе, чи знайшов, В руці серце, качаю по венах кров. Сьогодні було досить сумно Й на душі якось безлюдно, Та й взагалі, коли скінчиться пошук? На відповіді не вистачає рук... Не знаю, не знаю та не знаю я! Ця зірка, вона вже не моя! Важко написати й одного вірша... Й нащо це пишу? Повна дурня... Місяць сьогодні у цілковитій повні, Здається він у нічному полоні, Здається ми з ним трохи схожі. Моя воля, також чужа, як завжди. Кожного разу молю:«Місяце, зажди» Воля б його лишався б зі мною На віки, до мого скону, Але все повторюється...Знову. Знову нічого не знаю, Знову рукою серце качаю, Знову клятого місяця чекаю, Знову знаходжу чи втрачаю. Не знаю. Згасаю...
2020-04-12 23:16:24
11
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2334
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3808