Знову нічого не знаю

Kruhitka Dobro

Не знаю втратив себе, чи знайшов, В руці серце, качаю по венах кров. Сьогодні було досить сумно Й на душі якось безлюдно, Та й взагалі, коли скінчиться пошук? На відповіді не вистачає рук... Не знаю, не знаю та не знаю я! Ця зірка, вона вже не моя! Важко написати й одного вірша... Й нащо це пишу? Повна дурня... Місяць сьогодні у цілковитій повні, Здається він у нічному полоні, Здається ми з ним трохи схожі. Моя воля, також чужа, як завжди. Кожного разу молю:«Місяце, зажди» Воля б його лишався б зі мною На віки, до мого скону, Але все повторюється...Знову. Знову нічого не знаю, Знову рукою серце качаю, Знову клятого місяця чекаю, Знову знаходжу чи втрачаю. Не знаю. Згасаю...

2020-04-12 23:16:24

Інші вірші поета

Роздери, забери Прогулянка до школи Без рими Мабуть

Інші поети

BON BON

@bon_bon_c0xu

Іллаір Гетт

@IllGett

Olim

@_Olim_

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9469

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16345