Мабуть
Так, мабуть я сумую, Бо знову бачив сон, Де ти і я разом існують Закоханими в унісон. Так, я все таки сумую, Бо твоє ім'я хвилями омите В своїй голові я чую, О мила дівчино - Маргарито ! Так, я розумію, Тобі все одно, Але все ж млію, Від погляду твого. Так, мабуть я розумію... Але все ж маю надію Через це і тлію, Що не здійсню мрію... Так, мабуть я боюсь, Що знову небо пропаде, Коли тобі в котре зізнаюсь, Коли на душі гидке каркаде. Так, я боюсь, Хоч і писав про відрікання, Але знову на тебе дивлюсь І на своє зітхання. Так, мабуть я кохаю, Бо знову хочу зізнатись... Що в ночі вірші пишу, Що хочу знов і знов зустрічатись... Так, я кохаю!
2020-03-30 16:14:25
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Дмитро Федорко
Чудово
Відповісти
2020-03-30 16:15:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5521
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1481