Мабуть

Kruhitka Dobro

Так, мабуть я сумую, Бо знову бачив сон, Де ти і я разом існують Закоханими в унісон. Так, я все таки сумую, Бо твоє ім'я хвилями омите В своїй голові я чую, О мила дівчино - Маргарито ! Так, я розумію, Тобі все одно, Але все ж млію, Від погляду твого. Так, мабуть я розумію... Але все ж маю надію Через це і тлію, Що не здійсню мрію... Так, мабуть я боюсь, Що знову небо пропаде, Коли тобі в котре зізнаюсь, Коли на душі гидке каркаде. Так, я боюсь, Хоч і писав про відрікання, Але знову на тебе дивлюсь І на своє зітхання. Так, мабуть я кохаю, Бо знову хочу зізнатись... Що в ночі вірші пишу, Що хочу знов і знов зустрічатись... Так, я кохаю!

2020-03-30 16:14:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Дмитро Федорко

Чудово

Відповісти

2020-03-30 16:15:51

Подобається

Інші вірші поета

Роздумки: з римою чи без Ранок Хех За тими днями, вечорами

Інші поети

Sp Sp

@sp123

Daisy Daisy

@daisy_daisy

залишимось незнайомими

@bai

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2270

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1909