Костенко, Франко, Українка, Шевченко...

Kruhitka Dobro

Костенко, Франко, Українка Шевченко – Всі вони українські поети. Ні, не поети, України люстерко, Ним можеш стати і ти. Не кожному дано римувати, Не всі мають незламний дух, Проте, всі хочуть співати І приводять душі в рух! Не всі ми однакові, ні, Хтось високий, стрункий, Пихатий, рудий, німий, Багатий, бідний, низький. Не всі ми однакові, ні, Хтось любить рок, хтось реп. А хтось неповторний вертеп, Хтось в театрі в теплі, А хтось в пеклі на війні. Хтось ту землю лишає, тікає, Хтось за неї вмирає, Ну а хтось продає чи купляє. Все ж всі ми – українці. Не поляки не німці... Той рятує дитятку життя, Той грабує його майбуття, Той сидить за столом, Той біжить бо жене костолом. Костенко, Шевченко, Франко, Українка– Всі вони українці не малороси, не кріпаки. Усі вони різні, проте єдина наша країнка, Єдині наші й кульбаби, й вінки. Всі ми такі різні, герої й брехуни, Веселі й сумні, нахаби й добряки Всі ми – українці, друзі, земляки! Костенко, Франко, Українка, Шевченко – Всі вони України люстерко Ним можеш стати і ти. Без строф і без рими, Без грошей, навіть без калини, Проте, з добротою в душі.

2020-04-12 12:35:29

6

0

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2431

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

3842