Костенко, Франко, Українка, Шевченко...
Костенко, Франко, Українка Шевченко – Всі вони українські поети. Ні, не поети, України люстерко, Ним можеш стати і ти. Не кожному дано римувати, Не всі мають незламний дух, Проте, всі хочуть співати І приводять душі в рух! Не всі ми однакові, ні, Хтось високий, стрункий, Пихатий, рудий, німий, Багатий, бідний, низький. Не всі ми однакові, ні, Хтось любить рок, хтось реп. А хтось неповторний вертеп, Хтось в театрі в теплі, А хтось в пеклі на війні. Хтось ту землю лишає, тікає, Хтось за неї вмирає, Ну а хтось продає чи купляє. Все ж всі ми – українці. Не поляки не німці... Той рятує дитятку життя, Той грабує його майбуття, Той сидить за столом, Той біжить бо жене костолом. Костенко, Шевченко, Франко, Українка– Всі вони українці не малороси, не кріпаки. Усі вони різні, проте єдина наша країнка, Єдині наші й кульбаби, й вінки. Всі ми такі різні, герої й брехуни, Веселі й сумні, нахаби й добряки Всі ми – українці, друзі, земляки! Костенко, Франко, Українка, Шевченко – Всі вони України люстерко Ним можеш стати і ти. Без строф і без рими, Без грошей, навіть без калини, Проте, з добротою в душі.
2020-04-12 12:35:29
6
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4726
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1898