Нове звучання або роздумки
Kruhitka Dobro
Люди забудуть мене За нікчемну хвилину лише. Хтось зараз пише, І це мабуть добре, але (Ох завжди це – але). Іноді я сумую за вчора – В пам'яті ніби чорна діра, Що поглине пів ясного неба, Пів темного барва. Й болить дурна голова (На щастя, чи на жаль). Люди говорять, що я Чиясь таємна фантазія, А за спиною:"це все дурня" І в чомусь вони мабуть праві, Та нехочу вірити в думки свої злі. Буду вірити добрій брехні. Так хочу, щоб сьогодні Тривало до ночі Полярної, зірки, ведмедиці. О кроваве вино, Що наснаги дало Та нема тут його (На щастя чи на жаль). Хочу, Щоб завтра і не настало Мені всього мало І навіть сузір'я не впало Мені в долоні, не зацвіло Як моє зламане крило (Як моє замилине око), Бо Ніколи нікому нікого не жаль, Сміється в лице та печаль Яка віднесе мене в даль. Але я тихо п'ю чай Який говорить:"забувай". І я забуду, але Знов, це кляте "але" Життя нажаль не вічне, А може на щастя все таки це... Брудні, як пил люди, "Сміючись" в нікуди, Пронзаючи мене ножем в груди, До чистих думок привели, Неначе так і хотіли. Тому, Не хочу нікого ніколи Довести, щоб сльози текли. Всі й так до нитки промокли Через свої смішні помилки Краще їх я пожалію, І печаль чаєм розвію, Хоч і забудуть мене як повію...
2020-03-30 20:09:38
6
0
Інші вірші поета
тВІР Багряний цвіт Ранок Прогулянка до школи
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1996
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1362