Тихенька меланхолія
Kruhitka Dobro
Її усмішка зігріває мою душу І геть не душно, Та і я геть нікому не мушу, Але лізу в чужі бур'яни По напівзелені абрикоси. Для неї. Поки ховрашок їсть, я міркую І струшую липкі реп'яхи. Вона сміється говорячи:"Дякую" Ми йдемо в нікуди. Розумію, нам разом не бути. Я безмежно задоволений Нашими пустими розмовами, Нашими простими поглядами, Бо ж я сам простий. Точно знаю зустрінемось якось ще. Йду додому й пишу це, І останні реп'яхи трушу.
2020-07-22 22:09:29
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Марія Відьма Дергача
Красива ілюстрація))) Правда, дуже гарна
Відповісти
2020-07-23 05:11:54
1
Kruhitka Dobro
@Марія Відьма Дергача Дякую)))
Відповісти
2020-07-23 06:38:24
Подобається
Інші вірші поета
йа той ким не став Велика літера В Я не хотів... Нове звучання або роздумки
Інші поети
NOURCHEN LEE
@_Nourchen
HIRONDELLE .
@ptite_hirondelle
Rodrigo Crespo
@rodrigo_crespo
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1780
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3367