Я не хотів...
Він постійно шукав визнання в чужих очах Не знаходячи він потопав у своїх помилках Вішав камінь на серце, і стрибав з мосту надії У море власних нікому не цікавих переживань Нікому не нарікаючи і не засуджуючи Серце вистукувало азбукою морзе: «я не хотів народжуватись» Колись він кричав про свої страхи кожному Хто хоч якось торкався його душі Проте все змінилось після однієї маленької зради Яка була від найріднішої людини Його крик застиг у просторі і часі Подейкують, що його можна почути Але треба мати хороший слух і гарну вдачу З тих пір, ніхто не знав чого насправді він боявся Всі бачили лише дії, які він робив чи не робив Він не міг пояснити свою позицію Не міг нічого довести або спростувати Йому щось заважало Щось всередині Щось важке Щось гидке Щось липке Можливо це його нікчемне серце?
2023-04-29 13:23:52
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1612
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1881