Я не хотів...
Kruhitka Dobro
Він постійно шукав визнання в чужих очах Не знаходячи він потопав у своїх помилках Вішав камінь на серце, і стрибав з мосту надії У море власних нікому не цікавих переживань Нікому не нарікаючи і не засуджуючи Серце вистукувало азбукою морзе: «я не хотів народжуватись» Колись він кричав про свої страхи кожному Хто хоч якось торкався його душі Проте все змінилось після однієї маленької зради Яка була від найріднішої людини Його крик застиг у просторі і часі Подейкують, що його можна почути Але треба мати хороший слух і гарну вдачу З тих пір, ніхто не знав чого насправді він боявся Всі бачили лише дії, які він робив чи не робив Він не міг пояснити свою позицію Не міг нічого довести або спростувати Йому щось заважало Щось всередині Щось важке Щось гидке Щось липке Можливо це його нікчемне серце?
2023-04-29 13:23:52
2
0
Інші вірші поета
Дурненька Від ноунейма мовчазній Роздери, забери Хоч ти не жива і не жила ніколи
Інші поети
Mrs Monica L
@MrsMonica
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3686
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4701