Пісні чи вірші, любов чи кохання
Закохана мала, Закоханий малий. Лукаве зізнання, Годинник зламаний Кімната затісна А світ замалий. Йому не все, та лиш вона... Йому не все, лиш вона! Вона не все, а лиш вода! Вона усе, але лиш вода... А їй все рівно... А їй все ж, все одно! А їй все, о дно! А їй би все та й о дно... Він один, Вона одна. П'ять годин Йому пора. Він поспішає, Та не йде. Вона не поспішає, Але йде. Навічно, ні! Секунду, так. Будьте певні, Кому як. Їй пісні – Швидко і кохання. Йому вірші – Любов і покарання.
2020-03-30 19:53:04
8
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2439
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4670