Самотність

Кузаня

Що ти дивишся так на мене? Так, я кохаю тебе, і що? А в мені воно все шалене! Я помер би давно, якщо... Якщо б не тримала мене у світі, Твоя посмішка кожен день... Якби я міг, так ще з кимось радіти, Не писав би тобі пісень... Поряд з друзями я лиш ридаю, Поряд з друзями тихо тону... Розумію, що в сердці я маю, Ту останню за щастя війну... На війні тій немає пощади, Скільки ранило? Скільки нема? І все воно тої ради, Що за когось вмирає сама... Помирай же за когось і далі, Тільки знай, на другому фронту, Серед злої отої печалі, Страшним ворогом звуть Самоту...

2019-05-11 07:36:27

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Haru Ichimura

Гарні строки, дуже душевно

Відповісти

2019-10-08 13:57:43

Подобається

Інші вірші поета

Відрікаюся Малювання чи театр? "Дай мені спокій" Фальшиві (Справжні)

Інші поети

Lady K.I.M

@lady_KIM

it'sdher _

@ddher_

Ольга)))

@levolga

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1093

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1779