Покинути тебе (Пісня)
Куплет 1: Якби тільки назад час вернути, я б напевно щаслива була, Або може усе забути, тихо жити з нового листа... Або може усе скінчити, стати зорею серед небес, І в душі своїй лиш лишити, мрії всіх небувалих чудес... Куплет 2: Ти моє крихке серце бачив, і розбив його сотнями хвиль, Я тобі і не треба наче, та в душі якийсь дивний біль... Ну нічого таке вже не вперше, тихо серце своє бережу... Все для тебе, любий поете, що провів поміж нами межу... Приспів 1: Тільки знаєш час же не довгий, усе пройде й забудеться вмить... Заховаю у серці тривоги, і почую як воно спить... Поміж вітру залиш мою душу, десь під сонцем залиш мене... Ти пробач, та сьогодні я мушу, назавжди позабути тебе... Куплет 3: Подивися! В руках зжимаю старий попіл моїх надій, Я тебе назавжди відпускаю, у країну далеких мрій... Не тримаю твої я крила, ти їх маєш, та не літаєш, Може просто тобі не по силах, тому все ти отак і кидаєш... Куплет 4: За моє крихке серце не бійся, по шматочках його знов складу... Тільки ти, любий, більше не смійся, Бо накличеш на себе біду... Я тобі і не треба зовсім, та і ти мені більше ні... Бо як кажуть, приходить осінь, убиває все листя весни... Приспів 2: Тільки знаєш, час був не вічним, все пройшло і змінилося вмить... А на серці тепер кам'янистім, кожен шрам ніби знову мовчить... Поміж вітру залишив душу, десь під сонцем залишив мене, Може вперше я з місця зрушу, як назавжди покину тебе...
2019-08-02 04:17:33
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Кузаня
Ну... Можу тільки на гітарі записати
Відповісти
2019-08-02 06:55:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2213
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3456