Я затамую біля тебе подих...
Я затамую біля тебе подих, І молитимусь, аби не втратити свідомість. Поряд з тобою я втрачаю дар мови, Тож, усміхатимусь дивно, натомість. Боюсь заглянути в твої очі, Здається, що в них можна втонути. Я уявляю їх, мабуть, щоночі, Про них думаю і не можу заснути. Зачаровуєш одним лише поглядом, І вже маєш всі від серця ключі. Та чи постанеш ти перед судом, За ненароком скоєний "злочин"? Лиш одним своїм дотиком, Ти отримаєш наді мною владу. І я стану твоєю власністю, Й по приказу на коліна впаду.
2023-06-03 14:06:27
4
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3023
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673