044: ІІІ
вона підступає мов Щекові кручі, Хоривові стріли вітрів. все нижче і нижче іде неминуче, щоб всяк захлинувся, як стрів. вона підступає відлунням сирени, турботою рідних "ти як?" все важче і важче триматися ревно стійким до потужних атак. вона підступає мов крига кульгава, Дніпро сповиває в туман. все тихше і тихше спілкуються гави цитатами втрат і оман. вона підступає, вона наступає. і це не спинити ніяк. все глибше і глибше встромляються палі у кволий скелет, щоб зім'як. вона огортає мотузкою міцно, а зашморг затягує в біль. ти скажеш їй: краще забратися звідси... ось тільки вона вже в тобі. (а вас вона накриває? як часто?)
2022-10-05 05:01:31
7
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11499
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4359