є
ти сидиш якнайдалі від вікон, від розуміння, навіщо і хто ти є. поринаючи в спогадів сотні льє, затискаючи в скронях усе своє, щоб забрати: на вихід чи в інший світ. забуваючи згодом адресу, дім, всіх колишніх й прийдешніх. забракне слів, сліз забракне, а страху - і поготів, щоб озвучити все, що давно хотів. ти рахуєш хвилини, секунди. втім розумієш, що в часу немає меж. ти береш в руки зброю, з надії щит. справедливо і пристрасно на душі. день на вулиці голосно верещить: тобі є нащо жити, й задля чого померти - теж.
2022-10-02 18:26:23
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Останні місяці так і є. Та коли ж вже той лютий закінчиться, га? Хай іде і лютує туди, звідки зайди оці. Щоби швидше скурилися в попіл всі їхні "курці", Або давлять себе ж під ногами свого "сапога"...
Відповісти
2022-10-02 19:00:19
1
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3671
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4787