герміні?

Last_samurai

щодня вночі о третій тридцять три пробуджую театр для божевільних. як прийдеш, постучися надповільно, у вічності ж часу нема. нема. як зайдеш, то, будь ласка, говори: хоча не варто. ми - не кант і ніцше. все те, що не сказати, лиш міцніше єднає різних. ти проходь, дарма моя любов спотворилась в собі, втекла в життя і надпаскудні звички. не звір і не людина, злодій-відчай шляхетно захопив всіх "я" в полон. блукаючи між сенсом й "let it be" хтось захлинувся, знаєш, власним степом. спустошення й наповнення нестерпно вели з субособисТісних долонь в реальний світ уламками душі. давай мерщій поринемо у савань, допоки не загорнені у саван, допоки лист із гейсів спить чи змовк. кружляй мене у танці, не спіши. ціна квитка - свідомість. так, незмінна для тебе тільки, не моя герміно. назавжди твій, тепер пустельний вовк *савань - те саме, що і самайн

2021-10-31 21:09:11

7

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Last_samurai

дякую!

Відповісти

2021-11-01 09:23:25

Подобається

Лео Лея

Українською в тебе просто фантастичні вірші виходять👍

Відповісти

2021-11-01 15:06:04

1

Last_samurai

@Лео Лея це все провина музи...

Відповісти

2021-11-01 15:06:49

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2679

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1467