герміні?
щодня вночі о третій тридцять три пробуджую театр для божевільних. як прийдеш, постучися надповільно, у вічності ж часу нема. нема. як зайдеш, то, будь ласка, говори: хоча не варто. ми - не кант і ніцше. все те, що не сказати, лиш міцніше єднає різних. ти проходь, дарма моя любов спотворилась в собі, втекла в життя і надпаскудні звички. не звір і не людина, злодій-відчай шляхетно захопив всіх "я" в полон. блукаючи між сенсом й "let it be" хтось захлинувся, знаєш, власним степом. спустошення й наповнення нестерпно вели з субособисТісних долонь в реальний світ уламками душі. давай мерщій поринемо у савань, допоки не загорнені у саван, допоки лист із гейсів спить чи змовк. кружляй мене у танці, не спіши. ціна квитка - свідомість. так, незмінна для тебе тільки, не моя герміно. назавжди твій, тепер пустельний вовк *савань - те саме, що і самайн
2021-10-31 21:09:11
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Last_samurai
дякую!
Відповісти
2021-11-01 09:23:25
Подобається
Лео Лея
Українською в тебе просто фантастичні вірші виходять👍
Відповісти
2021-11-01 15:06:04
1
Last_samurai
@Лео Лея це все провина музи...
Відповісти
2021-11-01 15:06:49
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1882
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3336