044: VI
            
            Що ж, небо над нами - суцільні плями,
Де легко знайти ковші:
Простіше, ніж щастя в думках незламних
І пекло в святій душі.
Та важче, ніж мертвих на полі бою
чи тиші ласкавий шум.
Колись я шукала зірки з тобою,
Тепер
        навіть не
                    пишу.
Тобі не цікаві мої промови,
Цих літер сумнівний хист.
Доцільні питання давно умовні,
У відповідь - пустка скрізь.
Знайдеться наразі нейтральна тема,
Не всипана сіллю ран?
Колись біля тебе було не темно,
Тепер ми -
            колиска
                        драм.
            2022-10-10 20:12:00
            
            
                                                    9
                
                
                
        1