044: VI
Що ж, небо над нами - суцільні плями, Де легко знайти ковші: Простіше, ніж щастя в думках незламних І пекло в святій душі. Та важче, ніж мертвих на полі бою чи тиші ласкавий шум. Колись я шукала зірки з тобою, Тепер навіть не пишу. Тобі не цікаві мої промови, Цих літер сумнівний хист. Доцільні питання давно умовні, У відповідь - пустка скрізь. Знайдеться наразі нейтральна тема, Не всипана сіллю ран? Колись біля тебе було не темно, Тепер ми - колиска драм.
2022-10-10 20:12:00
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
До сліз 😢
Відповісти
2022-10-11 06:08:09
2
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8883
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1642