все/те/ти
всі тюльпани вмирають з початком нового літа, сновидіння бузкові лишаючи наостанок. все, чого ти торкаєшся, знаєш, колись розквітне. все, чого ти боїшся, колись твоїм катом стане. ті, кого оминаєш, ховаються на узбіччях лабіринтів у мозку, шукаючи марно вихід. те, чого не пробачив, в судинах пульсує вічно, те, чим задовольнився, приносить недовгу втіху. все, що вже не потрібне, здається не надто ласим, захлинається в пам'яті кращим, драйвовим, п'яним. все, чого я торкаюсь, мені не належить. власне, я тебе покохала. невже ти також зів'янеш?
2022-10-02 19:32:27
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Все швидкоплинне, та мрії, напевно, вічні...
Відповісти
2022-10-02 19:48:01
2
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2516
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1156