все/те/ти
всі тюльпани вмирають з початком нового літа, сновидіння бузкові лишаючи наостанок. все, чого ти торкаєшся, знаєш, колись розквітне. все, чого ти боїшся, колись твоїм катом стане. ті, кого оминаєш, ховаються на узбіччях лабіринтів у мозку, шукаючи марно вихід. те, чого не пробачив, в судинах пульсує вічно, те, чим задовольнився, приносить недовгу втіху. все, що вже не потрібне, здається не надто ласим, захлинається в пам'яті кращим, драйвовим, п'яним. все, чого я торкаюсь, мені не належить. власне, я тебе покохала. невже ти також зів'янеш?
2022-10-02 19:32:27
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Все швидкоплинне, та мрії, напевно, вічні...
Відповісти
2022-10-02 19:48:01
2
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4501
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1731