Кохання самураїв.
У чорній темряві чорнявої душі
Зустрів любов, і ти у цьому винна.
Був сам на сам в собі, а залишивсь
Собою я лише наполовину.
Палає в грудях, і зростає страх,
Що більше я ніколи не побачу
Це відображення моє в твоїх очах,
І що для тебе небагато значив...
Хіба немає серця в душ сумних?
У темних душ хіба немає світла?
Нам все життя чомусь дають під дих.
І сподіваються, що ми зламаєм ікла.
Та все тримаємось, зі зброєю в руці,
З поразок не вчиняємо ми драми.
Залізо гостре в нас на язиці,
А на душі - не застигають шрами...
В коханні ж - не захищені нівроку,
Якщо не любиш, в тім нема вини.
І ось - до прірви зради є півкроку.
То зупини мене, а, краще, зіштовхни...
2019-06-18 20:33:53
7
3