Кохання самураїв.

Last_samurai

У чорній темряві чорнявої душі Зустрів любов, і ти у цьому винна. Був сам на сам в собі, а залишивсь Собою я лише наполовину. Палає в грудях, і зростає страх, Що більше я ніколи не побачу Це відображення моє в твоїх очах, І що для тебе небагато значив... Хіба немає серця в душ сумних? У темних душ хіба немає світла? Нам все життя чомусь дають під дих. І сподіваються, що ми зламаєм ікла. Та все тримаємось, зі зброєю в руці, З поразок не вчиняємо ми драми. Залізо гостре в нас на язиці, А на душі - не застигають шрами... В коханні ж - не захищені нівроку, Якщо не любиш, в тім нема вини. І ось - до прірви зради є півкроку. То зупини мене, а, краще, зіштовхни...

2019-06-18 20:33:53

7

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Ria

Сильно🔥

Відповісти

2019-06-18 20:39:44

1

Last_samurai

@Ria Українські самураї кохають саме так😉

Відповісти

2019-06-18 20:40:17

1

Ria

@Last_samurai Молодці👍

Відповісти

2019-06-18 20:40:56

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4794

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2428