Кохання самураїв.
У чорній темряві чорнявої душі Зустрів любов, і ти у цьому винна. Був сам на сам в собі, а залишивсь Собою я лише наполовину. Палає в грудях, і зростає страх, Що більше я ніколи не побачу Це відображення моє в твоїх очах, І що для тебе небагато значив... Хіба немає серця в душ сумних? У темних душ хіба немає світла? Нам все життя чомусь дають під дих. І сподіваються, що ми зламаєм ікла. Та все тримаємось, зі зброєю в руці, З поразок не вчиняємо ми драми. Залізо гостре в нас на язиці, А на душі - не застигають шрами... В коханні ж - не захищені нівроку, Якщо не любиш, в тім нема вини. І ось - до прірви зради є півкроку. То зупини мене, а, краще, зіштовхни...
2019-06-18 20:33:53
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ria
Сильно🔥
Відповісти
2019-06-18 20:39:44
1
Last_samurai
@Ria Українські самураї кохають саме так😉
Відповісти
2019-06-18 20:40:17
1
Ria
@Last_samurai Молодці👍
Відповісти
2019-06-18 20:40:56
1
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1141
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1397