живий?
викидні градів - тюльпани нічних жахіть.
дим цигарок - вже повітря легенів часу.
кожен, хто поруч - назавше, не мимохідь,
шрамом залишиться в серці, ти знаєш. власне,
ті, возлюбити кого безумовно слід,
згинуть навіки одразу, як їх полюбиш.
тане на скронях тривожний лютневий лід,
квітень цілує скривавлені сіллю губи.
кожен, хто дихає десь недалеко від
подиху фосфору має міцну потребу
дати надії пустити бентежний квіт
в мертвих рядках, що розсипані поміж ребер.
кожен поет, безсумнівно, з колиски мрець.
кожні слова, безперечно, потужна зброя.
кожна із літер поцілить, нехай їй грець,
біль пам'ятатиме вчинки своїх героїв.
ти пам'ятатимеш зміст, як поля - жнива.
зміст пам'ятатиме сповідь без страху крихти.
мрець - то поет. а поезія - так, жива.
що для безсмертя сьогодні зробити зміг ти?
2022-09-28 06:08:49
11
2