легковажність
моя легковажність - хотіти тебе побачити. між поглядів - вічність, тому й не дивлюся в очі, є безліч причин надавати вагомих значень думкам, що тікають у сни щоночі. твоя незбагненність мене огортає водами: безцільна, безмежна, нестримна і невідома. ніде я не вмію відчути себе як вдома, крім серця, в якім опиняюся тільки потайки. крім слів, що гостріші за біль від життя протрузії, ментальних обійм, без яких ледве чутно дихаю. якби я хотіла лишитися просто друзями, можливо, уникнула б зайвого лиха, і поставила крапку в кінці непотрібних речень. пірнувши у наслідки самоомани простору, забувши про всі надскладні неважливі речі... та це було б дійсно, занадто просто.
2022-10-23 15:50:47
16
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
чуттєво й знайомо...
Відповісти
2022-10-24 18:25:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Holy
Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.
56
4
8186
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1621