коптокмія
сьогодні віршик лапідарним буде: лунає вайб сучасних еківоків. цей псевдомаргінальний префікс квазі- - надпафосний? нехай. сентенції в утилітарній вазі вам одіозні, так, звичайні люди? (сушив їх, наче квіти, у книжках). мій сенс лише на пару хибних кроків апофегей випереджав. де хайп? посеред фанаберій? ох і ах! *рекомендується вживати малознайомі слова не у звичному вам, а у справжньому їх тлумаченні. це на випадок пошуку змісту.
2021-06-12 11:04:14
10
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4946
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2430