катастрофа в земних умовах/кс3
катастрофи в поточний момент нема.
дні-вулкани мовчать, хоч омана - спокій.
твої води байдужі нейтральні, поки
я тону в них сама. сама?
літосфера хвилюється, біль гуде.
тільки поштовхи ці не відчути з краю.
бо не знаю, які вони саме й де:
з перших вуст інформацію обираю.
експедиція рання пройшла як слід.
врахувавши всі змінні, відбили ризик.
чорний лебідь у другій - окрема криза.
так з'явився нещиро-нестримний лід.
надзвичайний, хоча досить звичний стан
(мов музична перерва з мінорних пауз)
одночасно поширився тут і там:
розкажи, як спинити це просто зараз?
знай: нещастя - від розуму. буревій,
зруйнувавши шляхи, збудував бар'єри.
у нестачу спотворилось все, що "пере-".
заховавши солоні примари вій,
натягну від емоцій пустий скафандр.
посміхнуся за крок до пустелі смерті.
спростувати проблему, звичайно ж, fun.
всі радари твої невимовно вперті.
я далеко, за сотні десятків льє.
не помітить система цей брак повітря.
не помічу сама: чи жива, чи вбита.
хай останнє зі слів зазвичай твоє,
катастрофа - це я. аж ніяк не ти.
факт сприйми. чи від нього даремно гірше?
спалюй все. та, будь ласка, залиш мости
й перетворюй мене на вірші.
2021-10-11 18:35:56
13
1