на жорсткій дієті
голодував за тобою лісами, горами. ріками, змореними в розгублений океан. зорями в небі, буттям спотворенім: місячна усмішка - серп на покосі ран. голодував за тобою містами, селами у павутинні стежок ще невитоптаних країн. мріями, вчинками, рухами невеселими: всі фотографії вдалі дістались їм. голодував подарованими дрібницями: книгами, светрами, записами: дарма. голодомор із мовчання - такий принизливий. мов апетит булімії, яку не визнано. а в мого серця і зовсім його нема.
2021-10-26 16:29:38
24
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Прекрасно 👏🏻👏🏻👏🏻
Відповісти
2021-10-26 17:49:22
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1639
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5554