на жорсткій дієті
голодував за тобою лісами, горами. ріками, змореними в розгублений океан. зорями в небі, буттям спотворенім: місячна усмішка - серп на покосі ран. голодував за тобою містами, селами у павутинні стежок ще невитоптаних країн. мріями, вчинками, рухами невеселими: всі фотографії вдалі дістались їм. голодував подарованими дрібницями: книгами, светрами, записами: дарма. голодомор із мовчання - такий принизливий. мов апетит булімії, яку не визнано. а в мого серця і зовсім його нема.
2021-10-26 16:29:38
24
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Прекрасно 👏🏻👏🏻👏🏻
Відповісти
2021-10-26 17:49:22
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1320
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2713