на жорсткій дієті

Last_samurai

голодував за тобою лісами, горами. ріками, змореними в розгублений океан. зорями в небі, буттям спотворенім: місячна усмішка - серп на покосі ран. голодував за тобою містами, селами у павутинні стежок ще невитоптаних країн. мріями, вчинками, рухами невеселими: всі фотографії вдалі дістались їм. голодував подарованими дрібницями: книгами, светрами, записами: дарма. голодомор із мовчання - такий принизливий. мов апетит булімії, яку не визнано. а в мого серця і зовсім його нема.

2021-10-26 16:29:38

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс

Прекрасно 👏🏻👏🏻👏🏻

Відповісти

2021-10-26 17:49:22

Інші вірші поета

Майжеквіти/кс3 044: V Напідпитку із Джеком про дійсно важливі речі

Інші поети

Fatima Arif

@FA_Arif

Lexi Hackney

@lexdog

Alis Tulupa

@alis_tulupa

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1971

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2288