про дійсно важливі речі
(18+)
гей, роніни! чули, нероби-пияки? черговий надсекретний наказ сюзерена: зібрати військо відчайдушних шмар. знайти їх стільки де? кошмар! та щоб відповідально, вміло, ревно на хвойдофронті ніжно, м'яко у ворогів висмоктувати міць були спроможні. хутко, кожен вставайте, бо у області сідниць протерлися поношені хаками. скарбниця геть спустошена, п'яниці! шукайте майко, бо не дам саке! прокляття майоріє ще й яке: ми воювати надто кволі й ниці, та до повій тягнуло всіх віками. на цьому і зіграємо. або якщо й вони зарадити не зможуть, захристиянимось самі. і схоже, до цього нас веде іспанський сором (бог). *мається на увазі епоха до- і Едо та боротьба з підпільними християнами в Японії, на збільшення кількості яких, зокрема, неабиякий вплив мали іспанські місіонери 🌚
2021-05-14 17:55:30
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Самоскид!
поки ви тут насолоджуєтесь життям десь тривають шмаровійни. задумайтесь! автор молодчина, як завжди глибоко!!!
Відповісти
2021-05-15 11:44:37
2
Last_samurai
Відповісти
2021-05-15 11:48:40
1
Лео Лея
Цей вірш можна сприймати по-різному 😏 і саме в цьому є майстерність автора.
Відповісти
2021-05-15 13:37:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1935
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840