про дійсно важливі речі
(18+)
гей, роніни! чули, нероби-пияки? черговий надсекретний наказ сюзерена: зібрати військо відчайдушних шмар. знайти їх стільки де? кошмар! та щоб відповідально, вміло, ревно на хвойдофронті ніжно, м'яко у ворогів висмоктувати міць були спроможні. хутко, кожен вставайте, бо у області сідниць протерлися поношені хаками. скарбниця геть спустошена, п'яниці! шукайте майко, бо не дам саке! прокляття майоріє ще й яке: ми воювати надто кволі й ниці, та до повій тягнуло всіх віками. на цьому і зіграємо. або якщо й вони зарадити не зможуть, захристиянимось самі. і схоже, до цього нас веде іспанський сором (бог). *мається на увазі епоха до- і Едо та боротьба з підпільними християнами в Японії, на збільшення кількості яких, зокрема, неабиякий вплив мали іспанські місіонери 🌚
2021-05-14 17:55:30
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Самоскид!
поки ви тут насолоджуєтесь життям десь тривають шмаровійни. задумайтесь! автор молодчина, як завжди глибоко!!!
Відповісти
2021-05-15 11:44:37
2
Last_samurai
Відповісти
2021-05-15 11:48:40
1
Лео Лея
Цей вірш можна сприймати по-різному 😏 і саме в цьому є майстерність автора.
Відповісти
2021-05-15 13:37:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2162
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1859