про дійсно важливі речі
(18+)
гей, роніни! чули, нероби-пияки? черговий надсекретний наказ сюзерена: зібрати військо відчайдушних шмар. знайти їх стільки де? кошмар! та щоб відповідально, вміло, ревно на хвойдофронті ніжно, м'яко у ворогів висмоктувати міць були спроможні. хутко, кожен вставайте, бо у області сідниць протерлися поношені хаками. скарбниця геть спустошена, п'яниці! шукайте майко, бо не дам саке! прокляття майоріє ще й яке: ми воювати надто кволі й ниці, та до повій тягнуло всіх віками. на цьому і зіграємо. або якщо й вони зарадити не зможуть, захристиянимось самі. і схоже, до цього нас веде іспанський сором (бог). *мається на увазі епоха до- і Едо та боротьба з підпільними християнами в Японії, на збільшення кількості яких, зокрема, неабиякий вплив мали іспанські місіонери 🌚
2021-05-14 17:55:30
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Самоскид!
поки ви тут насолоджуєтесь життям десь тривають шмаровійни. задумайтесь! автор молодчина, як завжди глибоко!!!
Відповісти
2021-05-15 11:44:37
2
Last_samurai
Відповісти
2021-05-15 11:48:40
1
Лео Лея
Цей вірш можна сприймати по-різному 😏 і саме в цьому є майстерність автора.
Відповісти
2021-05-15 13:37:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1989
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5454