постромантика
(18+)
увійди до моєї алеї слави. може, саме на твій {портрет}* я молитимуся настільки ревно, що сусіди викликатимуть щогодини то поліцію, то швидку. а обидві машини їхатимуть геть повільно, і радше потраплять у дтп, ніж до дверей під'їзду. можливо, запізно. віддайся мені свідомістю. натомість от мої пальці (і все, що вище/нижче за списком). ба, мазохістка: поетка з чернетки, ліліт, перша комом спроба виразити думки, загорнені в носовичок. візьми до кишені: там значно тепліше, ніж ззовні. не роби хибних висновків з віршів, (та з того, про що в них, як думаєш, йдеться). цей викидень - модерністський, та постмодернізмом його покалічівши, крізь призму ̶р̶о̶м̶а̶н̶т̶и̶з̶м̶у̶ аутизму з'явилося не(поро)зуміння. (за обсягом точно не міні). і ще, не забудь: вдень звертай на дрібниці увагу. ночами ж подібне її не варте. (наприклад, той факт, що білизна, яку приміряла в розкішному магазині, мені завелика вкрай). це я до чого: коли зберешся нарешті з думками, щоб роздягнути, спочатку примір моє серце: раптом, воно тобі завелике. *не зовсім портрет
2021-10-10 08:16:15
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Задумался…
Відповісти
2021-10-10 08:36:58
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2523
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4427