постромантика
(18+)
увійди до моєї алеї слави. може, саме на твій {портрет}* я молитимуся настільки ревно, що сусіди викликатимуть щогодини то поліцію, то швидку. а обидві машини їхатимуть геть повільно, і радше потраплять у дтп, ніж до дверей під'їзду. можливо, запізно. віддайся мені свідомістю. натомість от мої пальці (і все, що вище/нижче за списком). ба, мазохістка: поетка з чернетки, ліліт, перша комом спроба виразити думки, загорнені в носовичок. візьми до кишені: там значно тепліше, ніж ззовні. не роби хибних висновків з віршів, (та з того, про що в них, як думаєш, йдеться). цей викидень - модерністський, та постмодернізмом його покалічівши, крізь призму ̶р̶о̶м̶а̶н̶т̶и̶з̶м̶у̶ аутизму з'явилося не(поро)зуміння. (за обсягом точно не міні). і ще, не забудь: вдень звертай на дрібниці увагу. ночами ж подібне її не варте. (наприклад, той факт, що білизна, яку приміряла в розкішному магазині, мені завелика вкрай). це я до чого: коли зберешся нарешті з думками, щоб роздягнути, спочатку примір моє серце: раптом, воно тобі завелике. *не зовсім портрет
2021-10-10 08:16:15
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Задумался…
Відповісти
2021-10-10 08:36:58
1
Схожі вірші
Всі
حكمة أعجبتني
إذا كُنتَ تُفَكِر بالإنتِحَار لأنكَ تَعي بِأنَ عَالمَنا مُتَخَلِف تَذَكَر جَيدَاً أنَ العَالَم نَاقِص أنت قَد يُسَاوي عَالمَاً أكثَر تَخلُفَاً. الكلام موجه لكل شخص مازال يفكر بعقله لا مؤخرته 💕
53
5
3034
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2560