постромантика
(18+)
увійди до моєї алеї слави. може, саме на твій {портрет}* я молитимуся настільки ревно, що сусіди викликатимуть щогодини то поліцію, то швидку. а обидві машини їхатимуть геть повільно, і радше потраплять у дтп, ніж до дверей під'їзду. можливо, запізно. віддайся мені свідомістю. натомість от мої пальці (і все, що вище/нижче за списком). ба, мазохістка: поетка з чернетки, ліліт, перша комом спроба виразити думки, загорнені в носовичок. візьми до кишені: там значно тепліше, ніж ззовні. не роби хибних висновків з віршів, (та з того, про що в них, як думаєш, йдеться). цей викидень - модерністський, та постмодернізмом його покалічівши, крізь призму ̶р̶о̶м̶а̶н̶т̶и̶з̶м̶у̶ аутизму з'явилося не(поро)зуміння. (за обсягом точно не міні). і ще, не забудь: вдень звертай на дрібниці увагу. ночами ж подібне її не варте. (наприклад, той факт, що білизна, яку приміряла в розкішному магазині, мені завелика вкрай). це я до чого: коли зберешся нарешті з думками, щоб роздягнути, спочатку примір моє серце: раптом, воно тобі завелике. *не зовсім портрет
2021-10-10 08:16:15
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Задумался…
Відповісти
2021-10-10 08:36:58
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3366
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3084