немодно
краватки виходять із моди [як і душевні людські відносини] хто пригадає згодом літо на присмак осені? той (наче клаптик) собі нашиє чиюсь безстрокову візу у серця свавільний клапан? спогад стягнувши на білій шиї в подвійний віндзор. [ ну а раптом? ]
2022-10-24 17:11:58
26
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Коротко, але глибоко за змістом і влучно.
Відповісти
2022-10-24 19:07:58
1
Антон Шаталов
І краватки і душевні відносини у мене з моди не вийшли (слава Богу). Отже я теж не модний🤣🤧
Відповісти
2022-10-24 21:26:16
1
Last_samurai
@Антон Шаталов вітаю у клубі
Відповісти
2022-10-24 21:33:25
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2673
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4919