немодно
краватки виходять із моди [як і душевні людські відносини] хто пригадає згодом літо на присмак осені? той (наче клаптик) собі нашиє чиюсь безстрокову візу у серця свавільний клапан? спогад стягнувши на білій шиї в подвійний віндзор. [ ну а раптом? ]
2022-10-24 17:11:58
26
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Коротко, але глибоко за змістом і влучно.
Відповісти
2022-10-24 19:07:58
1
Антон Шаталов
І краватки і душевні відносини у мене з моди не вийшли (слава Богу). Отже я теж не модний🤣🤧
Відповісти
2022-10-24 21:26:16
1
Last_samurai
@Антон Шаталов вітаю у клубі
Відповісти
2022-10-24 21:33:25
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13276
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4841