немодно
краватки виходять із моди [як і душевні людські відносини] хто пригадає згодом літо на присмак осені? той (наче клаптик) собі нашиє чиюсь безстрокову візу у серця свавільний клапан? спогад стягнувши на білій шиї в подвійний віндзор. [ ну а раптом? ]
2022-10-24 17:11:58
26
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Коротко, але глибоко за змістом і влучно.
Відповісти
2022-10-24 19:07:58
1
Антон Шаталов
І краватки і душевні відносини у мене з моди не вийшли (слава Богу). Отже я теж не модний🤣🤧
Відповісти
2022-10-24 21:26:16
1
Last_samurai
@Антон Шаталов вітаю у клубі
Відповісти
2022-10-24 21:33:25
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2342
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2711