нотатки чергового
долі нема насправді, є лиш нудьга та гнів. демони носять прада, янгольський мають спів. янголи носять крила, тільки чомусь вночі, поруч - мотузку й мило, праведні читачі.
я - не обранець раю: смерть-черговий, отак. жертву не обираю, плати не маю. факт: мовчки блукаю світом, холодом сірих губ тим вимикаю світло, хто у життя в боргу.
передчуття тривоги? сповідь пишу лиху: вітер цілує ноги дівчині на даху.
сонце милує щоки, дим лоскотить сльозу, щойно нещирим "ок"-ом відповідала в зум.
вже за одну хвилину стрімко зірветься вниз. бог не карає винних, бо не шукає зиск. біс каламутить воду дзвоном свого ярма. бог зрозуміє згодом: в смертних його нема.
я зрозумію потім, сам - транзакційний щур. має по німб роботи майстер земних тортур. безліч сумних історій пишете ви щодень. втрати - лиш краплі в морі (чи парнику людей).
бог відкриває карти тільки в кінці шляху. вибір - не справа фарту, фатум - слизький брехун.
всесвіт складний надміру? де апріорі сенс?
як не знаходиш віри - не обійтися без.
2021-10-26 18:41:58
7
3