Раз на сто років/кс3

Last_samurai

І раз на сто років вона прокидається від жахіть: Час раптово спиняє свій звичний хід, На годиннику - північ. На північ світ Перетворений нею, раптово зблід. У очах - надзвичайне сяйво. Знаю... І в той самий момент виявляється, що душа Ще тріпоче між ребрами наче жар Та потроху знімає за шаром шар Розуміння (і панцир). Хоча лиша Серце голим - а це вже зайве. Жайвір? Виникає нізвідки, стискає в районі скронь, Та дивитися боже її боронь: Сон у сні - певно, вирок до похорон. Назбирає зірок пару чорних грон, Щоб віддати. Бажання файне. Хай не Забувають забрати, у них-бо таємний зміст, Невагомо натягнутий ніби міст. Необачно, можливо (щоб згодом miss), Та усе - (не) дрібниці. Чи кожен зніс Цю натуру її буквальну? І раз на сто років вона не шукає якийсь контекст, Десь відходить від завше прийнятних тез. З нетерпінням гадає: що буде next? Той, хто чує її, ще хіба не змерз? Ніч вкриває думки вуаллю.

2021-03-30 11:41:24

17

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Last_samurai

@Марія Міль Вау😎

Відповісти

2021-03-30 14:10:40

Подобається

Самоскид!

обожнюю вірші про космос. чимось вони всі космічні. і кс3 ☻

Відповісти

2021-03-30 16:24:08

1

Last_samurai

@Самоскид! ☻☻😶

Відповісти

2021-03-30 17:00:45

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11546

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1768