Музі
Допоки у тебе - я, Не знаєш, куди таке "щастя" діти. Втомившись від ігор, в яких всі - діти (То зброя страшна моя). Допоки ми живемо, Змінити можливо іржаву вічність. Дивитись на небо (чи просто в вічі), Щоб відображатись, мов У дзеркалі пелюстків Взаємо(реалій)порозуміння. Себе віднайти у зображень зміні. Подібні ж-бо ми такі На радість чи на біду? Поняття ці (начебто) суб'єктивні. Рядками строкатими (в них застигни) Я знову наївно йду, Щоб перестраждалий вірш Закинути щедро тобі під п'яти. Оціниш? Захочеться розіп'яти? Такий собі пряник. З'їж. Навколо свистять кнути І тереном шлях до зірок сповитий. Та можу писати талановито, Допоки у мене - ти.
2021-01-13 13:26:13
18
50
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (50)
Last_samurai
Відповісти
2021-01-19 06:20:09
1
Last_samurai
@Zarathustra, Übermensch (Сверхчеловек) вот тебе приблизительный: Пока у тебя есть я, Не знаешь, что делать с подобным "счастьем". Устанешь от игр, как дитя отчасти (Опасна игра моя) Пока мы ещё живём, Под силу менять эту ржавую вечность, Смотреть на небо (или просто в глаза), конечно, Чтоб отражаться, будто В зеркале лепестков Взаимо(реалий)(не)пониманий. Себя отыскать в метаморфозе из отражений, Ведь мы так похожи На счастье иль на беду? (Понятия эти так субъективны) Ты пёстрыми строчками в них застынь, и Увидишь - опять иду, Чтоб перестрадавший стих Без чувств сожаления бросить тебе под ноги, Оценишь? Или разопнёшь, как многие? Такой себе пряник - съешь! Вокруг всё свистят кнуты. И путь к нашим звёздам всегда тернистый, Но буду писать и талантливо я, и чисто, Пока у меня есть ты.
Відповісти
2021-01-19 06:49:42
1
Лео Лея
М-да... Важко, ох і важко приходиться творчим людям, а їх Музам ще важче... 👍☺️
Відповісти
2021-07-06 17:42:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2189
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2624