Музі
Допоки у тебе - я, Не знаєш, куди таке "щастя" діти. Втомившись від ігор, в яких всі - діти (То зброя страшна моя). Допоки ми живемо, Змінити можливо іржаву вічність. Дивитись на небо (чи просто в вічі), Щоб відображатись, мов У дзеркалі пелюстків Взаємо(реалій)порозуміння. Себе віднайти у зображень зміні. Подібні ж-бо ми такі На радість чи на біду? Поняття ці (начебто) суб'єктивні. Рядками строкатими (в них застигни) Я знову наївно йду, Щоб перестраждалий вірш Закинути щедро тобі під п'яти. Оціниш? Захочеться розіп'яти? Такий собі пряник. З'їж. Навколо свистять кнути І тереном шлях до зірок сповитий. Та можу писати талановито, Допоки у мене - ти.
2021-01-13 13:26:13
18
50
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (50)
Last_samurai
Відповісти
2021-01-19 06:20:09
1
Last_samurai
@Zarathustra, Übermensch (Сверхчеловек) вот тебе приблизительный: Пока у тебя есть я, Не знаешь, что делать с подобным "счастьем". Устанешь от игр, как дитя отчасти (Опасна игра моя) Пока мы ещё живём, Под силу менять эту ржавую вечность, Смотреть на небо (или просто в глаза), конечно, Чтоб отражаться, будто В зеркале лепестков Взаимо(реалий)(не)пониманий. Себя отыскать в метаморфозе из отражений, Ведь мы так похожи На счастье иль на беду? (Понятия эти так субъективны) Ты пёстрыми строчками в них застынь, и Увидишь - опять иду, Чтоб перестрадавший стих Без чувств сожаления бросить тебе под ноги, Оценишь? Или разопнёшь, как многие? Такой себе пряник - съешь! Вокруг всё свистят кнуты. И путь к нашим звёздам всегда тернистый, Но буду писать и талантливо я, и чисто, Пока у меня есть ты.
Відповісти
2021-01-19 06:49:42
1
Лео Лея
М-да... Важко, ох і важко приходиться творчим людям, а їх Музам ще важче... 👍☺️
Відповісти
2021-07-06 17:42:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1592
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2428