Робити щось вперше/кс3
Робити щось вперше - хвилююче й безконтекстно За покликом, що неосяжний мов п'ятий вимір... Прокинься хутчіш та з кишень емоційних вийми Всі сни підсвідомі, як ці надмінливі тексти Нових віршотечій: уявних та невимовних. Ковтни свіжий день як бурштин у холодній пляшці, Танцюй на уламках учора, і так, немов би З тобою у парі йде тінь невагома. (Я ж це). Малюй сірий ранок блакиттю очей щасливих Та мідь заплітай у волосся, бо ще не сиве. Скуштуй апельсинів із перцем чи з медом сиру, Віддайся бажанню пірнути під щільну зливу Та рясно вмий сльози, зіграй дивовижні ноти, Співай (як не вміти, це ще веселіше, віриш?) Знайди своє серце в старих сторінках блокноту: Роздай всім по о́дній, стань центром нового виру. Біжи навпростець: до початків чи у безодню, Дзвони надважливим, хай голос лунає стрімко. І жити почни в перший раз не "колись" - сьогодні (Бо "завтра", будь певен, нові підготує примхи). Готуй свої пальці, що шрамами щедро вбрані До переплетіння. Чи, може, нового бою... Робити щось вперше... З надією: не востаннє... До першої зустрічі. Вперше в житті. З тобою. ☻
2021-04-16 09:46:20
13
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Last_samurai
Відповісти
2021-04-16 11:13:24
Подобається
"Поэтическая эльфийка" - WtS
@Есмеральда Еверфрі Правда доречі 😂.
Відповісти
2021-04-16 11:43:32
Подобається
Лео Лея
@Есмеральда Еверфрі Повністю згодна.
Відповісти
2021-04-16 17:46:35
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12937
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4351