Робити щось вперше/кс3
Робити щось вперше - хвилююче й безконтекстно За покликом, що неосяжний мов п'ятий вимір... Прокинься хутчіш та з кишень емоційних вийми Всі сни підсвідомі, як ці надмінливі тексти Нових віршотечій: уявних та невимовних. Ковтни свіжий день як бурштин у холодній пляшці, Танцюй на уламках учора, і так, немов би З тобою у парі йде тінь невагома. (Я ж це). Малюй сірий ранок блакиттю очей щасливих Та мідь заплітай у волосся, бо ще не сиве. Скуштуй апельсинів із перцем чи з медом сиру, Віддайся бажанню пірнути під щільну зливу Та рясно вмий сльози, зіграй дивовижні ноти, Співай (як не вміти, це ще веселіше, віриш?) Знайди своє серце в старих сторінках блокноту: Роздай всім по о́дній, стань центром нового виру. Біжи навпростець: до початків чи у безодню, Дзвони надважливим, хай голос лунає стрімко. І жити почни в перший раз не "колись" - сьогодні (Бо "завтра", будь певен, нові підготує примхи). Готуй свої пальці, що шрамами щедро вбрані До переплетіння. Чи, може, нового бою... Робити щось вперше... З надією: не востаннє... До першої зустрічі. Вперше в житті. З тобою. ☻
2021-04-16 09:46:20
13
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Last_samurai
Відповісти
2021-04-16 11:13:24
Подобається
"Поэтическая эльфийка" - WtS
@Есмеральда Еверфрі Правда доречі 😂.
Відповісти
2021-04-16 11:43:32
Подобається
Лео Лея
@Есмеральда Еверфрі Повністю згодна.
Відповісти
2021-04-16 17:46:35
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11207