Робити щось вперше/кс3
Робити щось вперше - хвилююче й безконтекстно За покликом, що неосяжний мов п'ятий вимір... Прокинься хутчіш та з кишень емоційних вийми Всі сни підсвідомі, як ці надмінливі тексти Нових віршотечій: уявних та невимовних. Ковтни свіжий день як бурштин у холодній пляшці, Танцюй на уламках учора, і так, немов би З тобою у парі йде тінь невагома. (Я ж це). Малюй сірий ранок блакиттю очей щасливих Та мідь заплітай у волосся, бо ще не сиве. Скуштуй апельсинів із перцем чи з медом сиру, Віддайся бажанню пірнути під щільну зливу Та рясно вмий сльози, зіграй дивовижні ноти, Співай (як не вміти, це ще веселіше, віриш?) Знайди своє серце в старих сторінках блокноту: Роздай всім по о́дній, стань центром нового виру. Біжи навпростець: до початків чи у безодню, Дзвони надважливим, хай голос лунає стрімко. І жити почни в перший раз не "колись" - сьогодні (Бо "завтра", будь певен, нові підготує примхи). Готуй свої пальці, що шрамами щедро вбрані До переплетіння. Чи, може, нового бою... Робити щось вперше... З надією: не востаннє... До першої зустрічі. Вперше в житті. З тобою. ☻
2021-04-16 09:46:20
13
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Last_samurai
Відповісти
2021-04-16 11:13:24
Подобається
"Поэтическая эльфийка" - WtS
@Есмеральда Еверфрі Правда доречі 😂.
Відповісти
2021-04-16 11:43:32
Подобається
Лео Лея
@Есмеральда Еверфрі Повністю згодна.
Відповісти
2021-04-16 17:46:35
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2246
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4005