Робити щось вперше/кс3
Робити щось вперше - хвилююче й безконтекстно За покликом, що неосяжний мов п'ятий вимір... Прокинься хутчіш та з кишень емоційних вийми Всі сни підсвідомі, як ці надмінливі тексти Нових віршотечій: уявних та невимовних. Ковтни свіжий день як бурштин у холодній пляшці, Танцюй на уламках учора, і так, немов би З тобою у парі йде тінь невагома. (Я ж це). Малюй сірий ранок блакиттю очей щасливих Та мідь заплітай у волосся, бо ще не сиве. Скуштуй апельсинів із перцем чи з медом сиру, Віддайся бажанню пірнути під щільну зливу Та рясно вмий сльози, зіграй дивовижні ноти, Співай (як не вміти, це ще веселіше, віриш?) Знайди своє серце в старих сторінках блокноту: Роздай всім по о́дній, стань центром нового виру. Біжи навпростець: до початків чи у безодню, Дзвони надважливим, хай голос лунає стрімко. І жити почни в перший раз не "колись" - сьогодні (Бо "завтра", будь певен, нові підготує примхи). Готуй свої пальці, що шрамами щедро вбрані До переплетіння. Чи, може, нового бою... Робити щось вперше... З надією: не востаннє... До першої зустрічі. Вперше в житті. З тобою. ☻
2021-04-16 09:46:20
13
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Last_samurai
Відповісти
2021-04-16 11:13:24
Подобається
"Поэтическая эльфийка" - WtS
@Есмеральда Еверфрі Правда доречі 😂.
Відповісти
2021-04-16 11:43:32
Подобається
Лео Лея
@Есмеральда Еверфрі Повністю згодна.
Відповісти
2021-04-16 17:46:35
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3262
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3184