Багато мрію
Занадто багато мрію. І мрії, розвіяні вітром, Летять по просторому світу, Хапаючись за души людей. Занадто багато надії В маленькому теплому серці, Де плещуться в темряві ночі Сумніви далеких років. Занадто багато зневіри В дитині, що стала доросла, Що з віком, не знайшовши підтримки, Йде шляхом своїм вже сама. Занадто багато очікувань, Занадто піднята планка, Занадто високий ризик Та страх – перекреслює все. Неважливо, чи сбудеться мрія, Чи будуть досягнуті цілі. Не страшно все загубити, Не страшно ні до чого прийти. Набагато страшніше боятись, Сидіти в комфортному місці, По життю ніяк не розвиватись Та до мрії сидячи «йти». Опускаючи руки, сдаватись, Навіть ще не почавши. Важливо не в гонки гратись Хто кращий, а хто, все ж таки, ні. Не страшно, якщо нічого не вийде. Ти, принаймні, дуже старався, Поклавши на це свою віру, Йдучи до своєї мети.
2023-02-27 12:18:16
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5257
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5187