Багато мрію
Занадто багато мрію. І мрії, розвіяні вітром, Летять по просторому світу, Хапаючись за души людей. Занадто багато надії В маленькому теплому серці, Де плещуться в темряві ночі Сумніви далеких років. Занадто багато зневіри В дитині, що стала доросла, Що з віком, не знайшовши підтримки, Йде шляхом своїм вже сама. Занадто багато очікувань, Занадто піднята планка, Занадто високий ризик Та страх – перекреслює все. Неважливо, чи сбудеться мрія, Чи будуть досягнуті цілі. Не страшно все загубити, Не страшно ні до чого прийти. Набагато страшніше боятись, Сидіти в комфортному місці, По життю ніяк не розвиватись Та до мрії сидячи «йти». Опускаючи руки, сдаватись, Навіть ще не почавши. Важливо не в гонки гратись Хто кращий, а хто, все ж таки, ні. Не страшно, якщо нічого не вийде. Ти, принаймні, дуже старався, Поклавши на це свою віру, Йдучи до своєї мети.
2023-02-27 12:18:16
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4699
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2000