Багато мрію

Leia Melova

Занадто багато мрію. І мрії, розвіяні вітром, Летять по просторому світу, Хапаючись за души людей. Занадто багато надії В маленькому теплому серці, Де плещуться в темряві ночі Сумніви далеких років. Занадто багато зневіри В дитині, що стала доросла, Що з віком, не знайшовши підтримки, Йде шляхом своїм вже сама. Занадто багато очікувань, Занадто піднята планка, Занадто високий ризик Та страх – перекреслює все. Неважливо, чи сбудеться мрія, Чи будуть досягнуті цілі. Не страшно все загубити, Не страшно ні до чого прийти. Набагато страшніше боятись, Сидіти в комфортному місці, По життю ніяк не розвиватись Та до мрії сидячи «йти». Опускаючи руки, сдаватись, Навіть ще не почавши. Важливо не в гонки гратись Хто кращий, а хто, все ж таки, ні. Не страшно, якщо нічого не вийде. Ти, принаймні, дуже старався, Поклавши на це свою віру, Йдучи до своєї мети.

2023-02-27 12:18:16

Інші вірші поета

Голос твоєї душі Ashes & flowers You still remember me Як швидко міняються ночі?

Інші поети

Kruhitka Dobro

@Kruhitka_Dobro

١١:١١ .

@loucyrus

Airad

@dassha

Схожі вірші

Всі

Forgiveness

МОРГАН РЕЙ

If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.

7837

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1334