Багато мрію
Занадто багато мрію. І мрії, розвіяні вітром, Летять по просторому світу, Хапаючись за души людей. Занадто багато надії В маленькому теплому серці, Де плещуться в темряві ночі Сумніви далеких років. Занадто багато зневіри В дитині, що стала доросла, Що з віком, не знайшовши підтримки, Йде шляхом своїм вже сама. Занадто багато очікувань, Занадто піднята планка, Занадто високий ризик Та страх – перекреслює все. Неважливо, чи сбудеться мрія, Чи будуть досягнуті цілі. Не страшно все загубити, Не страшно ні до чого прийти. Набагато страшніше боятись, Сидіти в комфортному місці, По життю ніяк не розвиватись Та до мрії сидячи «йти». Опускаючи руки, сдаватись, Навіть ще не почавши. Важливо не в гонки гратись Хто кращий, а хто, все ж таки, ні. Не страшно, якщо нічого не вийде. Ти, принаймні, дуже старався, Поклавши на це свою віру, Йдучи до своєї мети.
2023-02-27 12:18:16
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5618
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3974