Плани
В мене на життя не залишилось планів. Лишень жменька спалених мрій, І їх попел згорів у густому туманів, Розвіяний трояндою вітрів. Я сиджу на своєму старому дивані, Вглядаючись в темряву днів, І від мене лишився холодний погляд Та пульс долонь льодяних. Я не бачу світла ні в уяві, ні в реалі, Я не бачу проблеску див. Горизонт з майбутнім для мене блукає Та його вже не видно, він повністю зник. А життя сьогодення тепер лиш лякає, Проте кожен до цього, я думаю, звик. Я б кортіла ділитися радістю, світлом Та, на жаль, я не маю нічого. Я сиджу на старому дивані і зникло Все те, на що я сподівалася згодом. В мене на життя не залишилось планів, Тільки крихка та забита надія, Що з часом все стане краще ніж зараз, Проте вогонь в серцях крижаніє.
2023-03-04 10:06:30
1
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8660
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11353