Благословенна зірками
Коли тихенько листя опадає, Настають вітри, а дощі серця досягають, Десь моя змерзла тінь блукає, А холодні осінні ночі, мене у сні загойдають, Так сумно мені, бо за цим днем, такий самий, Давно, ніхто мого збитого дихання, не зігріває, Ніхто не розвіює, над моїм садом з трояндами, тумани, Птахом для мене не співає, Саме зараз - пора підводити підсумки сонячного тепла, Хоч скоро, на мої квіти упадуть морози, Я не шкодую про те, що тоді відчувала і якою була, Хай упадуть ранішніми росами, мої сльози, Лише зараз я розумію, що сплелися всі часи і виміри в один, Щоб розкласти на картах, все, що крилось за сімома замками, Дати спробувати, життя гіркий полин, І дати знак того, що я - благословенна зірками, Так, мені все відомо, я сама зрозуміла, що життя - лабіринт, Я не винна, що поранилась об троянди шипи, Але все написано, у мої книги літ, І зрозуміла, що ніколи не пізно, палити минулого мости.
2020-09-29 17:55:23
6
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2040
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1196