Благословенна зірками
Коли тихенько листя опадає,
Настають вітри, а дощі серця досягають,
Десь моя змерзла тінь блукає,
А холодні осінні ночі, мене у сні загойдають,
Так сумно мені, бо за цим днем, такий самий,
Давно, ніхто мого збитого дихання, не зігріває,
Ніхто не розвіює, над моїм садом з трояндами, тумани,
Птахом для мене не співає,
Саме зараз - пора підводити підсумки сонячного тепла,
Хоч скоро, на мої квіти упадуть морози,
Я не шкодую про те, що тоді відчувала і якою була,
Хай упадуть ранішніми росами, мої сльози,
Лише зараз я розумію, що сплелися всі часи і виміри в один,
Щоб розкласти на картах, все, що крилось за сімома замками,
Дати спробувати, життя гіркий полин,
І дати знак того, що я - благословенна зірками,
Так, мені все відомо, я сама зрозуміла, що життя - лабіринт,
Я не винна, що поранилась об троянди шипи,
Але все написано, у мої книги літ,
І зрозуміла, що ніколи не пізно, палити минулого мости.
2020-09-29 17:55:23
6
0