Я знаю, що мені пощастило
Я знаю, що мені неймовірно пощастило, Бо доля в моїй душі страшний шторм припинила, Я довго про спокій молила чисте небо, А тепер я чую цей перлинний голос та більшого мені не треба, Я не думала, що в мене є ще якийсь шанс, Відчути те, що у цей захоплюючий момент зупинився час, Та зустрілися через сорок тисяч років і наповнилися душі цілющою водою, Виблискувати разом своєю неземною чистотою, Можливо, це історія листів, що пахли зов'ялими трояндами колись, Та зараз кінець її лине у незвідану вись, А я відкрила ворота до королівства свого вперше за стільки років, Бо, щоб зустрітися одне з одним, ми пройшли трильйони кроків. * Тобі
2021-01-11 22:37:43
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lelyana_ art
Відповісти
2021-01-11 22:39:40
1
Akeldama
То мабуть і пощастило, як так кажете.)))
Відповісти
2021-01-12 01:04:02
1
Lelyana_ art
@ Akeldama 😊😉
Відповісти
2021-01-12 07:34:54
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2546
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8330