Я знаю, що мені пощастило
Я знаю, що мені неймовірно пощастило, Бо доля в моїй душі страшний шторм припинила, Я довго про спокій молила чисте небо, А тепер я чую цей перлинний голос та більшого мені не треба, Я не думала, що в мене є ще якийсь шанс, Відчути те, що у цей захоплюючий момент зупинився час, Та зустрілися через сорок тисяч років і наповнилися душі цілющою водою, Виблискувати разом своєю неземною чистотою, Можливо, це історія листів, що пахли зов'ялими трояндами колись, Та зараз кінець її лине у незвідану вись, А я відкрила ворота до королівства свого вперше за стільки років, Бо, щоб зустрітися одне з одним, ми пройшли трильйони кроків. * Тобі
2021-01-11 22:37:43
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lelyana_ art
Відповісти
2021-01-11 22:39:40
1
Akeldama
То мабуть і пощастило, як так кажете.)))
Відповісти
2021-01-12 01:04:02
1
Lelyana_ art
@ Akeldama 😊😉
Відповісти
2021-01-12 07:34:54
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3789
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10541