Добряк
Добряче, який твій світ філігранний,
Ти сієш своє сяйво на своїй та іншій планеті,
Твій образ для мене дещо спонтанний,
Ти як пташка, що перебуває на злеті,
Добряче, твоя душа глибше, ніж океан,
В твоїй душі ховаються перли золоті,
Як переливається своєю мелодією там оргáн,
Та щось магічне перебуває у вічній мерзлоті,
Добряче, твої мрії такі солодко-наївні,
А очі шоколадно-гарні,
Твої думки далекі та мандрівні,
А іноді й дорогоцінно-янтарні,
Добряче, ти знаєш мої секрети,
Бо я сама пізнаю твої високі скелі,
Які за ними ховаються сонячні кларнети,
Або там грають ніжні віолончелі?
Добряче, ти знаєш все про таємничий інь-янь,
Ти знаєш, що таке рідні душі,
Як відчути емоцій буянь,
Як перебувати в морі та на суші,
Добряче, ти виростив у своїй душі справжній сад,
Сам витягаєш із серця найдорожчі скарби,
Нехай в тебе в житті завжди буде квітковий водоспад,
А в душі літають спокою голуби.
*Присвячую хорошій людині
2020-11-11 05:23:18
8
2