Мій світ
Я створю для себе світ казковий, Там буде жити на хмаринці єдиноріг кольоровий, Буде веселка після дощу сіяти, І будуть літати пухнасті хмарки із вати, Тут рожевий фламінго почав свій танок, А потім буде рахувати на небі зірочок, Тут джини виконають твоє бажання, Чарівник підхопить його завзяття, У моєму світі на деревах ростуть лілеї, Їх аромат ніжний, як звук віолончелі, У ріках живуть красуні-русалки, А в лісах чар-зілля шукають мавки, Вони зачаровані від кипарису аромату, Поки я в цей час пишу місяцю сонату, На іншому кінці світу височіють піраміди, Вони є далекими від моєї Атлантиди, Коли йде дощ, то з неба падають алмази, Ніби мій світ - це суцільні оази, Я сама створила цей світ і пустила на нього свої чари, Для когось вони реальні, а для когось - примари.
2020-11-24 21:59:35
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Lelyana_ art
@Анастасія Заматевська Дякую 😃. Єдинороги - наше все 🦄.
Відповісти
2020-11-24 22:07:10
Подобається
Анастасія Заматевська
@Lelyana_ art він для мене є чарівною музою😌
Відповісти
2020-11-24 22:07:57
2
Lelyana_ art
@Анастасія Заматевська І він став натхненником цього вірша 🙃.
Відповісти
2020-11-24 22:09:03
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2476
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2629