Мій світ
Я створю для себе світ казковий, Там буде жити на хмаринці єдиноріг кольоровий, Буде веселка після дощу сіяти, І будуть літати пухнасті хмарки із вати, Тут рожевий фламінго почав свій танок, А потім буде рахувати на небі зірочок, Тут джини виконають твоє бажання, Чарівник підхопить його завзяття, У моєму світі на деревах ростуть лілеї, Їх аромат ніжний, як звук віолончелі, У ріках живуть красуні-русалки, А в лісах чар-зілля шукають мавки, Вони зачаровані від кипарису аромату, Поки я в цей час пишу місяцю сонату, На іншому кінці світу височіють піраміди, Вони є далекими від моєї Атлантиди, Коли йде дощ, то з неба падають алмази, Ніби мій світ - це суцільні оази, Я сама створила цей світ і пустила на нього свої чари, Для когось вони реальні, а для когось - примари.
2020-11-24 21:59:35
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Lelyana_ art
@Анастасія Заматевська Дякую 😃. Єдинороги - наше все 🦄.
Відповісти
2020-11-24 22:07:10
Подобається
Анастасія Заматевська
@Lelyana_ art він для мене є чарівною музою😌
Відповісти
2020-11-24 22:07:57
2
Lelyana_ art
@Анастасія Заматевська І він став натхненником цього вірша 🙃.
Відповісти
2020-11-24 22:09:03
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2118
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1105