Крила
Намистом днів, проходить наше життя, Ми творимо маленькими шматочками щастя своє, А більше немає миті для вороття, Сонечко вже по-іншому встає, Ми малюємо, як художники, шлях до своєї мети, Чекаємо на диво, яке, наче, вже на порозі стоїть, Головне не вдаритися об каміння, зі шляху не зійти, І заглядати в свою душу, як в глибину століть, Та наші мрії, не просто зіткані з зірок, Саме в них - вся наша сила, І коли ти робиш свій наступний крок, то відчуваєш, що в тебе є крила, Ти щасливий, якщо цей солодкий нектар відчуваєш, Хай ця думка тебе надихає, Коли ти робиш те, що всім серцем кохаєш, І поки це тече в твоїй крові, то ніщо тебе не спиняє.
2020-08-31 20:00:04
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lelyana_ art
😊😊😊
Відповісти
2020-08-31 20:05:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9719
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3918