Крила
Намистом днів, проходить наше життя, Ми творимо маленькими шматочками щастя своє, А більше немає миті для вороття, Сонечко вже по-іншому встає, Ми малюємо, як художники, шлях до своєї мети, Чекаємо на диво, яке, наче, вже на порозі стоїть, Головне не вдаритися об каміння, зі шляху не зійти, І заглядати в свою душу, як в глибину століть, Та наші мрії, не просто зіткані з зірок, Саме в них - вся наша сила, І коли ти робиш свій наступний крок, то відчуваєш, що в тебе є крила, Ти щасливий, якщо цей солодкий нектар відчуваєш, Хай ця думка тебе надихає, Коли ти робиш те, що всім серцем кохаєш, І поки це тече в твоїй крові, то ніщо тебе не спиняє.
2020-08-31 20:00:04
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lelyana_ art
😊😊😊
Відповісти
2020-08-31 20:05:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4790
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2051