Звільни мене
Звільни мене, з цього виру подій, З шаленого урагану розбитих мрій, Врятуй мене, від холодних сліз та болю, Від чужого гніту несправедливої волі, Звільни мене, з-під відьомських чар, Що вивергаються, як з лави вулкан, Врятуй мене, від могутньої кобри отрути, Переплети мої життєві маршрути, Звільни мене, з ворожого полону, Щоб не відчувала я, на смак, свою кров солону, Врятуй мене, поки лиш попіл не лишився, Зроби так, щоб ворожий камінь, в серці розкришився, Звільни мене, поки моя душа у квітку не перетворилась, Поки я у пошуку виходу з лабіринту, не загубилась, Врятуй мене, бо ти можеш чорні замки спалити, Щоб ту пожежу, не міг ніхто загасити, Звільни мене, від пекельних мук і страждань, Щоб не відчувалась у серцебитті печаль, Врятуй мене, від потопу на мілині, Потопи все чорне зілля на дні, Я вже чую, що ти рятувати мене поспішаєш, Чекати, що є дух, мене закликаєш, Я відчуваю, як хвилею, зло накрила кара, Думки про розплату, більше не мара.
2020-10-01 15:10:45
7
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1766
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4903