Падаю з небес
Здригнулося все навкруги, бо щось незвичне сталось, Ніби це зробили вода й вогонь, які ніколи не зустрічались, І я відчула, що падаю з небес, Наче це щось дивніше за сім світових чудес, Багато хто буде думати, що мене з ганьбою вигнали з вищого світу, Бо я ніколи не передам туди свого привіту, Але я не просто впала, а з місією на цю землю прийшла, Тому після польоту залишилась жива, Ніхто не знає, що прийшла до людей аби добро творити, А не холодною водою серця окропити, Коли я це зроблю, то назад повернуся, бо буде вже не мені світати, Нікому невідомо, що я народжена для того, щоб літати, Та після того, як я у метелика перетворюся, А потім у вись здіймуся, Після мене залишиться лише один слід, І не зникне він ні завтра, ні через тисячі літ.
2021-01-03 09:52:30
7
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2553
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13396